національні легенди, народні прикмети, прислів'я та приказки, байки
Чому у жінок довге волосся
Як бог сотворив світ, постановив довершити своє творення чимось шляхотшишим і сотворив чоловіка Адама. Жив собі Адам -в раю, та хоть мав усього по достаткам, то все за чимось банував. Пізнав пан бог, чого Адам банує — за жінкою, бачите! — і замислив йому сотворити жінку і зробити з неї Адамові несподіванку. Коли раз Адам заснув, підсунувся до нього пан бог на пальцях, отворив йому груди, виймив з них одно ребро, положив за себе, а сам почав дірку в грудях залатувати. Тим часом надбіг пес (занюхав осхаби-ну!) і нім пан бог спостерігся, вхопив ребро та й втік із ним. Бог пустився собаку доганяти, але собака розумний: до плота та й гон! через нього. Ледве вспів пан бог злапати 'го за хвіст, але якось так потяг нещасливо, що хвіст лишився йому в руках, а пес з ребром уйшов.
Що мав пан бог робити? Адже не мав ще друге ребро Адамові виймати! Тому взяв і з хвоста собачого сотворив Єву. Тому-то у жінок таке волосся довге, як собачий хвіст.
Легендою називають усне народне оповідання про чудесну подію,
що сприймається як достовірне. Легенди дуже близькі до
переказів та казок, наприклад їх початкові формули — «було
це давно», «колись давно-давно», також фантастичний зміст,
але такий, що трактується як диво, творене незвичайними
людьми. На відміну від казкової фантастики у легендарну
вигадку вірили як у можливу. Фантастика і вимисел легенди
були тими чинниками, за допомогою яких неясне ставало
зрозумілим, неможливе – досяжним.
Ця категорія вміщує народні прикмети, що на основі
спостережень наших пращурів передбачають погоду, врожай,
дають підстави дізнатись, якими будуть весна, осінь,
літо, зима.
До неоціненних коштовностей українського фольклору
належать прислів'я та приказки — короткі влучні вислови.
Прислів'я та приказки є узагальненою пам'яттю народу,
висновками з життєвого досвіду, який дає право
формулювати погляди на етику, мораль, історію й політику.
У своїй сумі прислів'я та приказки становлять начебто
звід правил, якими людина має керуватися у повсякденному
житті. Вони рідко тільки констатують якийсь факт,
скоріше рекомендують чи застерігають, схвалюють або
засуджують, — словом, повчають, бо за ними стоїть
авторитет поколінь нашого народу, чия невичерпна
талановитість, високе естетичне чуття й гострий розум і
тепер продовжують примножувати і збагачувати духовну
спадщину, що громадилася віками.
Байки - це короткі оповідання, де головними персонажами
переважно є тварини, рослини, неживі предмети, явища
природи. Комізм і сатира — невід'ємні особливості байки.
Також байка повинна містити певний висновок, повчання -
так звану мораль.
