національні легенди, народні прикмети, прислів'я та приказки, байки
15 лютого — "Зимобор". Стрітення.
Як на Стрітення з стріх капа, ще велика буде зима .
День Стрітення теплий і сонячний, то І весна тепла.
Як на Стрітення є під стріхами бурульки, то цього року буде добрий урожай кукурудзи .
Якщо на Стрітення півень води нап'ється, то на Юрія (6 травня) віл напасеться.
На Стрітення із стріх капає - бути затяжній весні, якщо тепло, а зі стріх не капає - весна буде рання, суха.
Цього дня відлига - на ранню й теплу весну, сніг - на дощову, тривалу, а коли хуга - весна буде пізня й холодна.
Якщо в цей день не видно сонечка -чекай суворих морозів.
Вітер на Стрітення - до врожаю плодових дерев.
Якщо на Стрітення холодно, то вже скоро весна.
Як капає зі стріх, то буде так капати з очей (себто ще повернуться морози).
На дахах довгі бурульки - стільки ще випаде снігу.
Якщо вранці випав сніг - на врожай ранніх хлібів; коли ж у полудень - зернові будуть середні, а увечері - недорід.
Якщо на деревах іній - вродять добре гречка і бульба.
Ясний і тихий день - на хороший врожай і рійбу бджіл.
Як капає зі стріх, так капатиме з вуликів.
Як на Стрітення дорогу перемітає, то корм відлітає.
Якщо у цей день хуртовина дорогу перемете - весна буде пізня й холодна.
Якщо на Стрітення сонце визирає з-поза хмар, то весна не забариться, а якщо цього дня не буде видно сонця, то 24 лютого вдарять морози.
Якщо 15 лютого випав сніг - на дощову й холодну весну.
Як на Громницю з дахів тече, то довгою буде зима.
Як на Громницю день ясний, то буде льон прекрасний.
Як сонце ясне на Громницю буде, то снігу випаде більше, ніж перед тим.
Якщо на Стрітення півень нап'ється води, то хлібороб набереться біди.
Коли на Громницю півень нап'ється водиці, то на Юрія кінь напасеться травиці.
Якщо на Стрітення півень води нап'ється на порозі, то на Явдохи (14 березня) ) віл нап'ється на дорозі.
Легендою називають усне народне оповідання про чудесну подію,
що сприймається як достовірне. Легенди дуже близькі до
переказів та казок, наприклад їх початкові формули — «було
це давно», «колись давно-давно», також фантастичний зміст,
але такий, що трактується як диво, творене незвичайними
людьми. На відміну від казкової фантастики у легендарну
вигадку вірили як у можливу. Фантастика і вимисел легенди
були тими чинниками, за допомогою яких неясне ставало
зрозумілим, неможливе – досяжним.
Ця категорія вміщує народні прикмети, що на основі
спостережень наших пращурів передбачають погоду, врожай,
дають підстави дізнатись, якими будуть весна, осінь,
літо, зима.
До неоціненних коштовностей українського фольклору
належать прислів'я та приказки — короткі влучні вислови.
Прислів'я та приказки є узагальненою пам'яттю народу,
висновками з життєвого досвіду, який дає право
формулювати погляди на етику, мораль, історію й політику.
У своїй сумі прислів'я та приказки становлять начебто
звід правил, якими людина має керуватися у повсякденному
житті. Вони рідко тільки констатують якийсь факт,
скоріше рекомендують чи застерігають, схвалюють або
засуджують, — словом, повчають, бо за ними стоїть
авторитет поколінь нашого народу, чия невичерпна
талановитість, високе естетичне чуття й гострий розум і
тепер продовжують примножувати і збагачувати духовну
спадщину, що громадилася віками.
Байки - це короткі оповідання, де головними персонажами
переважно є тварини, рослини, неживі предмети, явища
природи. Комізм і сатира — невід'ємні особливості байки.
Також байка повинна містити певний висновок, повчання -
так звану мораль.
