національні легенди, народні прикмети, прислів'я та приказки, байки
13 січня — Меланки, Щедрий вечір.
Якщо вночі вітер дме з півдня - рік буде жаркий, із заходу - буде вдосталь молока і риби, зі сходу - до врожаю фруктів.
Якщо на Меланки (13 січня) сонячно й відлига, то чекай теплого літа. "Яка Меланка, такі й Петро з Павлом".
Діти клали у батькові чоботи шматочок хліба і вуглинку. Натомість він просив подати правий чи лівий чобіт; якщо втрапила вуглинка, то рік буде голодний, а хлібець - щедрий.
Кілька цибулин посипали сіллю. Якщо вранці сіль набухла вологою, то невдовзі піде дощ, стала геть мокрою - злива.
Дивилися, куди тварина ляже головою: до сходу - на врожай, до заходу - на недорід.
Зоряне небо - добре нестимуться кури.
Ожеледь на деревах - уродить садовина.
Багато пухнастого інею на деревах -до врожаю зернових і доброго медозбору.
Сильний мороз і падає малий сніжок -на врожай хліба, здоров'я людей і тварин; коли ж тепло і без снігу - на неврожай і хвороби.
Падає м'який сніг - на врожай, а коли тепло, то літо буде дощовим.
Небо в зірках - врожай на боби й горох.
Якщо під Новий старий рік добрий сніг - сій гречку.
Легендою називають усне народне оповідання про чудесну подію,
що сприймається як достовірне. Легенди дуже близькі до
переказів та казок, наприклад їх початкові формули — «було
це давно», «колись давно-давно», також фантастичний зміст,
але такий, що трактується як диво, творене незвичайними
людьми. На відміну від казкової фантастики у легендарну
вигадку вірили як у можливу. Фантастика і вимисел легенди
були тими чинниками, за допомогою яких неясне ставало
зрозумілим, неможливе – досяжним.
Ця категорія вміщує народні прикмети, що на основі
спостережень наших пращурів передбачають погоду, врожай,
дають підстави дізнатись, якими будуть весна, осінь,
літо, зима.
До неоціненних коштовностей українського фольклору
належать прислів'я та приказки — короткі влучні вислови.
Прислів'я та приказки є узагальненою пам'яттю народу,
висновками з життєвого досвіду, який дає право
формулювати погляди на етику, мораль, історію й політику.
У своїй сумі прислів'я та приказки становлять начебто
звід правил, якими людина має керуватися у повсякденному
житті. Вони рідко тільки констатують якийсь факт,
скоріше рекомендують чи застерігають, схвалюють або
засуджують, — словом, повчають, бо за ними стоїть
авторитет поколінь нашого народу, чия невичерпна
талановитість, високе естетичне чуття й гострий розум і
тепер продовжують примножувати і збагачувати духовну
спадщину, що громадилася віками.
Байки - це короткі оповідання, де головними персонажами
переважно є тварини, рослини, неживі предмети, явища
природи. Комізм і сатира — невід'ємні особливості байки.
Також байка повинна містити певний висновок, повчання -
так звану мораль.
